Марселін Веларіан

На острів прибуває незнайомка — статна жінка в простому, але надійному обладунку, з мечем за спиною та мовчазною рішучістю в поставі. Її світле волосся заплетене для зручності, обличчя — спокійне, майже непроникне. Та варто лише зустрітись із нею поглядом, як стає ясно: мандрівниця Марселін бачить більше, ніж показує, і мислить глибше, ніж говорить.