Пригодники: Ранрок, Валеріан, Марселін, Джеремайя
Пригода розпочалася з палкого поклику Ранрока, який прагнув відшукати сліди свого роду на давній батьківщині гоблінів — острові Нарем. Він не знав, чи залишився там хтось живий серед скелястих урвищ та густих лісів, але відчував, що мусить це з’ясувати. Оскільки шлях пролягав глибоко через територію Імперії, герої підготувалися серйозно, взявши на борт максимально можливу кількість моряків.
Дорогою команда вирішила завітати на острів Нір до вілли колекціонера Іллана, сподіваючись зацікавити його статуетками, знайденими раніше на Шудані. Зустріч виявилася дивною: господар не вийшов до гостей особисто, а спілкувався з ними через змію. З цієї розмови авантюристи дізналися, що Іллан більше не очолює Тріаду, а в Хараді панує неспокій через посилені обшуки та суворі заходи безпеки. Окрім того, стало зрозуміло, що на Нірі з великою підозрою ставляться до Торгової гільдії.
Завершивши справи, пригодники рушили далі й невдовзі зустріли невелике харадське судно без озброєння. На ньому вони познайомилися з ельфом Натілем, який видався цілком привітним і запропонував разом плисти до Нарему, де він проживав. Під час подорожі Ранрок розговорився з матросом-гобліном із корабля Натіля й дізнався гірку правду: ельф насправді є господарем місцевих гоблінів, які перебувають у нього в рабстві. Попри це відкриття, команда прийняла запрошення Натіля на вечерю, заплановану після висадки на берег.

Опинившись на острові, герої спершу вирішили оглянути Нижнє місто, де умови життя гоблінів виявилися жахливими. Повсюди панували бруд і бідність, а маленькі діти були змушені чистити взуття приїжджим. Ранрок проявив доброту, давши одному з малюків цілий золотий, проте загальна атмосфера була гнітючою: де-не-де лежали гобліни у стані сп’яніння або під дією психотропних речовин. Один із них ледь не напав на Ранрока, але його вчасно зупинила молода гоблінка, яка після короткої сварки швидко зникла в провулках. У місцевій таверні Ранроку вдалося з’ясувати, де розташований архів, а також підтвердити чутки про те, що Натіль продає гоблінів у рабство навіть піратам.
Невдовзі команда вирушила до Верхнього міста, де вартові зустріли Ранрока з відвертою зневагою, що лише підкреслило жахливе ставлення до його раси в цьому місці. У бібліотеці-архіві Джеремайя взяв на себе роль «майстра» Ранрока, щоб уникнути зайвих запитань від милої ельфійки-бібліотекарки. З розмови з нею стало зрозуміло, що більшість гоблінів потрапляють у рабство через величезні гральні борги, які вони нібито мають «відслужити» з часом. Дослідження документів принесло важливі плоди: Ранрок знайшов записи про своїх батьків, які втекли з неволі й досі перебувають у розшуку; Валеріан виписав молитви з молитовника Блібдулпулп, а Марселін вивчила інформацію про унікальний психотропний гриб, поширений на острові, з книги "Їстівні гриби Нарему".

Засидівшись аж до закриття білбліотеки, відправились у маєток Натіля. Вечеря у ельфа, що розпочалася за розкішним столом, швидко набула тривожного забарвлення через надто наполегливі пропозиції випити вина. Джеремайя та Марселін, які скуштували напій, миттєво відчули дію галюциногенного гриба, про який нещодавно читала паладинка, проте вона зуміла одразу зняти ефект своєю божественною силою. Ситуація загострилася, коли гобліни-прислужники спробували схопити героїв, а Натіль телепатично зняв шолом із Джеремайї. Оскільки той перебував у розшуку в Хараді, зав’язалася запекла бійка, в якій всі авантюристи, окрім Ранрока, опинилися на межі загибелі.
У самий розпал битви, коли Натіль очікував на якогось таємничого гостя, у залі з’явився Чорна Борода. Він приставив пістолет до голови Валеріана, вимагаючи скласти зброю, але раптом упізнав у Джеремайї сина свого старого знайомого. Коли з речей юнака випала піратська монета, Чорна Борода змінив своє ставлення. Промовивши «Життя за життя» та забравши цю монету, він несподівано став на бік пригодників, чим неабияк розлютив ельфа, проте сам пірат невдовзі пішов геть, вважаючи свій борг сплаченим.
Затиснутий у кут Натіль скористався сувоєм телепортації та втік до сторожової вежі. Пораненим, але вільним авантюристам вдалося швидко зібрати цінні речі та покинути місто, успішно діставшись свого корабля.