Аркей разом з Марселін, Джеремайєю, Вентомаром і Германом відправився на його рідні поневолені землі. По дорозі вирішили заплисти на Сентрум до улюбленого коваля. На Сентрумі відбулися зміни: на доріжці, яка вела до головної площі на Флантарі, поставили факели, а на самій площі розмістилася статуя драконіда. Досі велися ремонтні роботи. До коваля сходили швидко, і далі відправилися на Афтію.

По дорозі команді не зустрівся жоден інший корабель. Уже на підпливі, Аркей скорегував маршрут та порадив причалити зі сторони, щоб було легше пробратися до великого портового міста - Аларету. Далі рухалися обережно через ліси. Дорогою наштовхнулися на колись велике, а зараз повністю висушене озеро. До заходу сонця лишалося зовсім трохи, тож вирішили стати на привал в гарному прихованому місці, яке знайшов Джеремайя.

З настанням темряви зі сторони міста почали лунати крики, ричання, скавуління й загалом моторошні звуки. які остаточно відбили бажання пробиратися за ворота в темряві. Однак Герман послав сову Севаса на розвідку, й трохи згодом крик почав лунати ще й поза хмарами. Севас повернувся розтріпаним, з трохи вирваним пір'ям, що вказувало на те. що щось намагалося її атакувати. Герман дізнався, що це було кістяне створіння, що мало довгий хвіст, два шипи, знизу на пузі - пухирці і порости, і загалом було ніби як наполовину безкриле. Сова не долетіла до міста, адже її атакували зверху, проте з того, що вона встигла побачити: в місті не світилися вогні, окрім декількох, які дуже повільно рухалися.

Біля табору поставили варту Герман-Марселін-Вентомар. На черзі Вентомара, вже під ранок, почувся шурхіт кістяних напівкрил істоти, яка летіла в місто.

На ранок рушили до околиць Аларету. Підійшли до зруйнованих ферм: майже всі будинки були пошкоджені і лише поодинокі стояли вцілілі. Знайшли будиночок, по слідам навколо якого Джеремайя зрозумів, що хтось тут був до них. Будинок був зачиненим зсередини, вікна й двері. Аркей вирішив поговорити з духом Сепана у своїй короні, і той підказав, що потрібно шукати знак кістяної руки - це символ повстанців та послідовників Сепана. Також він порадив зустрітися з Марезією - їх лідеркою.

В результаті розділилися: Герман вліз до підозрілого будинку через вікно, Аркей за ним, Вентомар - через дах та стріху. Марселін та Джеремайя відправилися на пошуки знаку на інших будинках.

Джеремайї вдалося знайти камінь, на якому був необхідний символ, проте було важко зрозуміти, з якого будинку цей уламок. Марселін пощастило більше, і її увагу привернула балка на згорівшій хаті - вона помітила на ній знак. Разом з прикликаним Фаєноном Марселін розгребла завали та знайшла низький вузький кам'яний прохід між ними. Трохи згодом туди злітав Севас і наштовхнувся на глухий кут, перед яким стояли п'ятдестал і пірамідка, яку можна порухати. Він її не рухав.

В підозрілому будинку, в який залізла більшість, а згодом до них приєдналися Марселін та Джеремайя, також знайшовся прохід під комодом. Деякий час разом з авантюристами бігала підозріла миша. яку не вдалося зловити, проте детект меджік виявив лише сховок з грішми, гарним кинджалом та скролами. Тож далі вирішили рухатися в прохід під комодом в цьому будинку. Фаєнон лишився зверху і рухався за командою по поверхні до брами міста. Опісля осів в яблуневому садочку неподалік, проте скоро був проатакований химерною істотою (демоном).

Підземний хід привів до роздоріжжя (направо, прямо, наліво). Спершу повернули наліво і дуже скоро вперлися в браму з дуже складним замком, який зламав Джеремайя. Далі дорога скінчилася в розкішній кімнаті знаті у фортеці вже в місті - скоріш за все, кімнаті місцевого намісника абощо. Вирішили себе не видавати та повернутися до роздоріжжя.

Наступною спробували пряму дорогу. Вона привела в глухий кут, який виявився ілюзорною стіною. За нею був знак повстанців, який при натисканні відкривав двері. Таким чином, знайшли сховок повстанців.

В кімнаті, в яку потрапили, сиділи кілька тифлінгів. Вони справді були послідовниками Сепана, проте в історію Аркея про корону не повірили. Однак дозволили дочекатися їхню очільницю - Марезію, і розповіли, що Афтія зараз повністю під контролем демонів. Близько північних берегів спостерігається активність драконідів. Демони готуються до війни з Азварією. Вони вбивають людей для розваги, і їхні душі стають новими демонами. Втекти - неможливо, можна пробувати лише з Аларету. Цим повстанці і займаються: за гроші допомагають людям покинути острів. Якщо піти на роздоріжжі направо, то прохід приведе в місто, а далі - до гільдії крадіїв, які також допомагають бажаючим виїхати.

Ми визвалися допомогти, і Марезія запропонувала в першу чергу ослабити місцевого намісника Валдара вбивством його правої руки - офіцера Белгара (демон-кентавр), а потім покінчити і з ним. Також потасовка з Белгаром мала б відволікти увагу демонів і дати шанс людям втекти на торговому кораблі.

Цим і зайнялися, підготувавши нічну засідку на офіцера. Вбили його та літаючого монстра, після цього покинули острів. Врятувалося 104 людини.