Запис укладено після перегляду морських реєстрів, старих карт Шудану, нотаток гільдії авантюристів і кількох чужоземних фоліантів про південні піратські гавані. Частина джерел суперечить у дрібницях назв, але основна картина збігається.
Під назвою «піратів Джахаки» в джерелах проходить не один корабель, а піратське угруповання, пов’язане з прихованою гаванню в районі Шудану. У записах Каменю прямо згадано, що ці пірати мають укриття поміж водоспадів у затоці Щілку на острові Шудан і що вони вже обікрали авантюристів Каменю. Через це гільдія авантюристів виставила завдання повернути вкрадене судно та «провчити» піратів.
На старих чужоземних картах ця місцевість фігурує як Jahaka Anchorage, тобто печера / стоянка Джахака. У локалізованих нотатках Шудану ця назва внесена як Печера Джахака, а окремо згадано Затоку Щілку.
У бібліотечних описах гавань Джахаки не виглядає як звичайний порт. Це радше природна пастка для кораблів: бухта, рифи, водоспади, туман і великий грот.
Окремий опис Затоки Джахака каже, що ріка Тат спадає серією водоспадів і створює постійний туман по всій бухті. Видимість там падає так сильно, що далі ніж на 2–3 милі важко розгледіти щось менше за гори. Бухта має приблизно 20 миль завширшки і 40 миль углиб.
З польової хроніки авантюристів Каменю видно, що підхід до схованки небезпечний: корабель, який ішов до ймовірного водоспаду-сховку, натрапив на рифи й отримав пошкодження. Після цього команда побачила піратський грот із кількома домівками та складом.
У чужоземних фоліантах про Джахаку сказано, що пірати використовували цю схованку для зберігання награбованого і утримання полонених рабів. Там діяли кілька піратських капітанів, пов’язаних хиткими союзами. Також згадується домовленість із командиркою Ліарою Портір із форту Белуаріан: пірати віддавали частину здобичі та не чіпали її кораблі, а влада закривала очі на їхні справи.
В іншому джерелі перелічено три кораблі Джахаки: Dragonfang, Emerald Eye і Stirge (тепер Вкрадене Щастя). Вони користувалися Джахакою як базою.
Місцеві записи підтверджують не лише загальну піратську діяльність, а конкретний злочин проти авантюристів. Пірати Джахаки викрали корабель «Спокута», використавши привід ремонту.
У хроніці Каменю він записаний як капітан піратів Ельок. Саме він зустрів авантюристів біля схованки, сидів із ними в таверні, домовлявся про ремонт корабля та про фрагмент реліквії для Нетьяніс. Під час розмови в авантюристів з’явилося відчуття, що їх намагаються ошукати. Зрештою, команду висадили на берег, а «Спокуту» забрали під приводом того, що «ремонтні потужності» розташовані на іншому острові.
У старіших чужоземних джерелах його повне ім’я подано як Elok Jaharwon, тобто Ельок Джагарвон / Джагарвонн. Там він описаний як піратський капітан корабля Dragonfang. За характером його називають нетерплячим і без почуття гумору.
Окремий корабельний запис про Dragonfang уточнює склад: капітаном був Ельок Джагарвон, першою помічницею служила Mad Kalita, а серед команди були вісімнадцять шуданських / чултських піратів і морська «відьма».
Фоліанти не подають Ельока як рядового капітана. Він вважав себе гідним стати «королем» піратів Джахаки. Його мета полягала в тому, щоб зібрати владу над різними екіпажами та припинити угоду, за якою пірати ділилися награбованим із Ліарою Портір.
Також зазначено, що Ельок колись був першим помічником на Dragonfang, але підняв заколот і скинув попереднього капітана.
З хроніки Каменю:
Авантюристи Нетьяніс, Валеріан, Ранрок і Бонтанус вирушили на Шудан через чутки про піратів Джахаки. Нетьяніс шукала щось, про що пірати могли знати. Після небезпечного плавання крізь туман і нападу дракона команда дісталася до затоки Щілку.
Там вони знайшли схованку у великому гроті. Ельок прийняв їх без відкритої ворожості. Сторони говорили про ремонт судна і про фрагмент реліквії. Авантюристи сумнівалися, але не почали бою. Саме ця нерішучість дала Ельоку час. Пірати висадили моряків на берег, а корабель «Спокута» вивели зі схованки нібито на ремонт. Насправді судно викрали.
Після цього авантюристи погналися на малому човні, зустріли інший піратський корабель, наказали морякам обчистити склад у схованці й самі використали новоприбуле судно для абордажу. Абордаж завершився успіхом, після чого вони повернулися на Камінь.
У пізнішій хроніці згадується піратський слоп «Смерть Ельока», яким авантюристи користувалися під час подорожі на Топлевибій. Назва судна прямо натякає, що історія з Ельоком отримала для Каменю символічне продовження. Згодом судно було перейменоване на "Вкрадене Щастя".