У до-Потопних руїнах знайдено натяки на конструкцію Ацерерака, здатну утримувати й перемелювати душі. Після апокаліпсису пристрій вважався знищеним, але фрагменти корпусу та схеми зустрічаються у різних частинах Шудану. Назва «Соулкетчер» прижилася як службовий термін для цього типу арканічних машин.

Соулкетчер зупиняє природний рух душі та примушує її залишатися у вигляді сирої енергії, доступної для маніпуляцій. Такі механізми здатні живити ліча, накопичувати “божественні” аспекти або переписувати правила смерті. Навіть уламок, що працює частково, створює руйнівні хвилі некроенергії.

Близько століття тому Кораліус почав системно збирати частини старого Соулкетчера. Він прагнув створити його нову версію — під свої потреби, із значно ширшим радіусом дії. Перші прототипи були нестабільними, але достатньо сильними, щоб спотворювати процеси смерті в центральній частині острова.

Наші оперативники неодноразово намагалися знищити фрагменти та схеми, якими користувався архіліч. Часто ми прибували запізно — Кораліус забирав ключові компоненти. Некроенергетичні викиди від частково активованих вузлів спричиняли підняття неживих, порушення ритуального поховання та розриви між світом живих, мертвих і Безоднею.

На острові Шудан дії Соулкетчера зафіксовано найпершими. Артус Холодний, місцевий помічник для ОЕН, кілька разів попереджав нас про активність емісарів Кораліуса. Йому вдалося перехопити один з ключових фрагментів конструкції у джунглях, але цього виявилося недостатньо — архіліч уже вів підготовку до масштабнішої активації. Артус зник після останньої експедиції...

Соулкетчер у повному вигляді відсутній, але Кораліус має достатньо компонентів, щоб реконструювати його ядро. За оцінками ОЕН, йому бракує не більше третини оригінальної конструкції. Якщо ядро буде зібране, пристрій почне тягнути душі на регіональному рівні без можливості зупинки.

Першим під ударом опиниться саме острів Шудан. Дія Соулкетчера розповсюджуватиметься поступово та безупинно.

Спершу — повне охоплення всього острова. Душі померлих перестануть покидати місце смерті. Нежить стане головною формою повторного існування на Шудані. Будь-які ритуали повернення до життя проваляться або створюватимуть нестабільні порожні тіла.

Якщо Кораліуса не зупинити протягом двох років із моменту, коли його конструкція охопить увесь Шудан, радіус дії зросте до двохсот миль від острова. У зону впливу потраплять сусідні архіпелаги, торгові маршрути та колонії, які не мають жодних засобів захисту. Некроенергетичний фон стане фоновою загрозою, а мертві почнуть підійматися без зовнішнього командування.

Якщо ж дати йому ще п’ять років, ефект охопить усю Океанію. На цьому етапі Кораліус матиме повний контроль над потоком душ. Він зможе визначати, хто може померти, хто не зможе повернутися, хто буде використаний як ресурс, а хто — перетворений у нову форму існування. Це рівнозначно появі нового "штучного" бога смерті.

За найгіршими прогнозами відділу аналітики він зможе цього досягнути за 80 років від тепер, якщо не втручатися.

Перші прояви Соулкетчера на Шудані вже створили аномалію. Коли істоту намагаються воскресити звичними засобами, виходить щось інше. Життя повертається неповністю. Тіло реагує, але душа відмовляється входити — ніби її тримає невидима рука. У найкращому разі воскреслий повертається з частковою пам’яттю, із розривами в особистості, із чужими голосами у голові. У гіршому — тіло прокидається порожнім, і його тягне назад до центру острова, у бік джерела спотворення.

Це явище ми назвали «Шуданським відлунням». Але у технічних звітах точніше звучить: локальна фаза Прокляття Смерті. У разі повної активації Соулкетчера це більше не буде локальною фазою.

Пристрій не можна дати зібрати у повному вигляді. Якщо Кораліус завершить реконструкцію, ми втратимо не лише Шудан, а й увесь цикл смерті Океанії. Смерть перестане бути кінцем, а життя — привілеєм.