Учасники: Абель, Вільям, Марселін, Джеремайя, Бонтанус

Завдання: дізнатися більше про видіння Вільяма та скрижаль

Секрет: Джеремайя перед подорожжю окремо говорив з целестіальним Сфінксом. Сфінкса звати Гмуне. Йому теж цікавий Роук через храм Огми, тож він залишається на Роуку і буде собі там шукати щось з Огмою пов'язане.

Ми сказали морякам відправлятися на Роук без нас, а туди нас телепортував сфінкс закляттям Gate.

Спершу ми вважали, що не дуже вдало, але ця локація виявилась прихованим скарбом.

Опинились ось тут.

Це вияилась закинута лабораторія.

Тут ельф-студент, Віті (Вільгель) проводив свої досліди з некромантією.

(Проводити дослідження з некромантією на Роуку заборонено)
При вході до вежі ми проходили через якусь баночку з очима - вона вплинула на Дж, після чого в нього забрало 18днів пам'яті. Це вийшло зняти звичайним розвіюванням чарів, але цікавий сам факт того, що настільки вдалось посилити заклиння зміни пам'яті.
Віті розказав, що це їх архімайстер алхімії зміг підсилити якось.

Всі експерименти Віті нам довелось знищити і трохи залякати того що б розвʼязати язик

Загалом, Віті одного дня знайшов заборонену книгу по некромантії самого Луїракоса, і вирішив пробувати проводити свої досліди.
Луїракос - це один з двох братів Адара.

Їх було троє братів: Адар, Адресін (Перший Страж також відомий як Милосердний, та клірик Амберлі) та Луїракос.

Луїракос переживав, що сталось з потойбіччям\колом переродження після Потопу - адже ніхто достеменно таки не знав. І почав шукати спосіб, як стати безсмертним. І за його словами навіть знайшов щось. Частина некромантських знань ж тоді втратилась (наприклад є чутки, що раніше могли воскрешати когось, хто помер і століття тому...)

Свої праці Луїраком записував і навіть мав свою бібліотеку. Луїракос дізнався, що під островом щось є заховане - і був переконаний, що це щось і є ключем до безсмертя.

За досліди із некромантією Луїракоса вигнали з острова, але за нього вступився його брат Адресін. Загалом, Луїракос, схоже, помер під час своїх дослідів, забираючи купу студентів із собою - є пагорб із кенотафою загиблим того дня. Той експеримент вбив не просто їх тіло, але також їхні безсмертні ельфійські душі.

Віті зміг дістати десь одну з книг Луїракоса (якраз загублена книга, яку шукав архімайстр Мовч, що вона пропала) - і навіть мав непогані успіхи із нею... Йому вдалось анімувати двох громоовець, аби вони не розпадались знову через 24 години.

(Громовівці мають гострі роги, з яких блискає світло, їх шерсть утеплює і виглядає достатньо солідно. Дуже дорогі, їх вирощують хіба в Ільмарилі. Можливо саме внутрішня електрика цих овець трохи допомогла з реанімацією)

Вільям з Віті домовився, що він не розкаже про нас, порекомендує нас архімайстру Нестерону як своїх добрих друзів, а взамін ми не розкажемо, що він займався некромантією.

Ще він провів Абелю лекцію по космології (єй)

Після цього ми відправились до архімайстра Нестерона - архімайстра теології та магії abjuration.

Трошки проговорились, що ми таки шукаємо Золоту Скрижаль, і що частина з нас це послідовники Панцуріеля, яким прийшло видіння про неї.
Він сказав нам не шукати її, і що ніби-то це вигадки все (дуже погана спроба брехні, але ну, не те що він вміє просто)

Після цього він якраз показав на місце смерті Луїракоса та той пагорб.

Про Золоту Скрижаль дізнались - це щось типу ключа до безсмертя, створено (чи то зберігалось) послідовниками Міркула. (на самій скрижалі також є ці символи). Теоретично, за допомогою неї можна воскресити якусь велику істоту. Тіло ж меншої просто не витримає, і потребуватиме постійного поглинання душ (стаєш типу лічем, трохи схоже на те, що робить Кораліус)

Додатково: архімайстер Сідгалон чимось захворів. Нестерон вірить, що йому мали б допомогти мощі Адресіна (клірика Амберлі), і дав дві можливі точки, де вони можуть бути. Взагалі трохи дивно, що він не знає достеменно, де знаходяться мощі такої важливої особи. Є варіант викрасти ці мощі і передати Прамислу, аби тіло брата імператора не зберігалось в харадців.

Коли Нестерон пішов з пагорба, залишаючи нас самих, Бонтанус побачив, що камінь біля меморіалу можна відсунути: там був прохід, який вів вниз, до тунелів.

Там була милосердна варта, двоє ельфів. Ми хотіли пройти на невидимості, однак цей план провалився. Двох охоронців довелось вбити. Одному охоронцю відрізали голову, іншому зламали щелепу.
Ми почули шум, далі по коридору за воротами. Ми якраз встигли вибігти та сховатися.
Одного з охоронців не могли воскресити через відрубану голову, але іншого змогли. На щастя для нас, ельф втратив пам'ять. Архімайстер Нестерон буде шукати ліки. До того часу, на острові проводили допит - підозрювали і нас і припливлих харадців. Але нам вдалось відбрехатися...

Наступного візиту варто бути вельми обережними. Хто знає, коли дізнаються про наш вчинок.

Цікавий факт: Адресін помер, захищаючи Роук від збожеволілого елементаля (стража) Істіш'ї.

Тож, що виходить. Як мінімум троє з чотирьох стражів точно мертві. (Можливо четвертий також?)

Двоє з них в якийсь момент стали божевільними. Що ж змусило стати їх такими? Що із четвертим стражем? І чи оберігається досі те, що мало бути сховане в Чорному морі...?