Стаття 1. Камінь є незалежною острівною державою.
Стаття 2. Сувернітет Каменю поширюється на весь суходіл острова Камінь та територіальні води, межі яких визначені Морським законом Каменю.
Стаття 3. Основний та інші закони Каменю є його Законодавством та є обов'язковими до виконання громадою Каменю у звичайний час.
Стаття 4. Громаду Каменю складають його мешканці, об’єднані наявністю постійного місця проживання на острові.
Стаття 5. Громада Каменю здійснює острівну владу шляхом її делегування героям та створеним ними органам врядування у звичайний час, а також старості у надзвичайний час.
Стаття 6. Героєм Каменю вважається учасник щонайменше однієї з останніх двадцяти відострівних експедицій.
Стаття 7. Міждержавні та міжострівні договори Каменю, що суперечать його Законодавству, є недійсними.
Стаття 8. Усі врядувальні рішення на острові приймаються через голосування його героїв.
Стаття 9. До врядувальних рішень належать призначення посадових осіб, зняття з посад, зміни до Основного закону, ухвалення чи відкликання законів, тлумачення законодавства, чини правосуддя, а також господарські ухвали.
Стаття 10. Кожен герой відповідальний за дотримання букви та духу Законодавства Каменю, зокрема під час прийняття рішень.
Стаття 11. Тривалість голосування щодо законодавчих питань становить три доби.
Тривалість голосування щодо незаконодавчих питань залежить від визначеної ініціаторами голосування нагальності та повинна бути достатньою для легітимності прийнятого рішення.
Стаття 12. Законодавче рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало щонайменше дві третини героїв Каменю.
Незаконодавче рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини героїв, що взяли участь у голосуванні.
Стаття 13. Рішення може бути визнане нелегітимним, якщо за його нелегітимність проголосує більше половини героїв Каменю упродовж однієї доби.
Герої, що брали участь у нелегітимному голосуванні, піддаються громадському осуду та іншим чинам правосуддя.
Стаття 14. Анонімність чи неанонімність голосування залежить від волі ініціатора голосування.
Стаття 15. У випадку безпосередньої небезпеки життю та благополуччю громаді Каменю може бути введений надзвичайний час.
Стаття 16. Надзвичайний час вважається таким, що настав, після прийняття трьох рішень — щодо його введення, щодо його тривалості та щодо особи старости острова.
Рішення, що стосуються введення надзвичайного часу, вважаються прийнятими, якщо за кожне з них проголосувало щонайменше дві третини героїв Каменю.
Стаття 17. Законодавчі статті, що стосуються спільного прийняття рішень, є нечинними в період надзвичайного часу.
Стаття 18. Староста острова має право одноосібно приймати рішення, зокрема щодо прийняття та призупинення дії законів, а також здійснювати правосуддя на Камені.
Стаття 19. Законодавчі рішення, прийняті під час надзвичайного часу втрачають чинність після його завершення.
Стаття 20. Основний закон Каменю набуває чинності з дня його прийняття.