Вентомар, Марія, Сильвіо та Юкіо збираються в порту. Марія молиться Істішії і дає пожертву. Юкіо молиться Блібдулпулплі.
Дорогою Сильвіо виглядає дельфінів-торговців. Замість них спостерігаємо дещо поза курсом інших створінь, які нам махають. Підпливши ближче, бачимо як вилізають до нас на борт.
Маленькі створіння, видро-фолки (які для Сильвіо виглядають як мурлоки) мовою жестів пояснюють, що можуть продати. Сильвіо у них купує магічну мушлю (відбивається від води, не тонучи, до години часу і повертається назад). Вентомар у них купує якийсь вельможний ґудзик. Також ті пропонували позолочений череп людської дитини, але він коштував дуже дорого.
На ранок рухаємось далі.
Допливши до межі з Чорним морем, бачимо, що воно ніби дещо опукло розширилось в одному місці, утворивши вклинення у звичайну воду. Перетинаємо межу Чорного моря. Волею богів нас оминає буря.
Вантомар пускає птицю на розвідку але та нічого не находить. Так само, як і Сильвіо який пролітав над опуклим місцем 5 хвилин.
В місці де б мала бути Лумінарія пробуємо відчути наявність магії. Відчутно, що у цьому місці магія вдивовиж рівно розподілена, що нехарактерно до решти світу. За планом Сильвіо, пливучи, намагаємось знайти межі цієї "рівності" магії, а відтак знайти її центр.
Виконуючи ці маневри на морі, помічаємо, що в якусь мить корабель просто перемістився з одного місця у зовсім інше. Ніби перед нами є якась магічна межа.
Спроби пробити цей магічний купол силою провальні. Юкіо чаклує на усіх підводне дихання. Сильвіо злітає і туманним кроком телепортується за межу. Телепортуючись він потрапляє в інший план буття, чорним димом рухаючись по ньому, аж поки не виринає всередині купола.
Через деякий час, коли Сильвіо був уже в Лумінарії, Вентомар заговорив драконячою мовою до купола( на цю мову найбільше реагувала, до цього додуматись 3 героя, 2 з конрихх мали високий інтелект потратили куча часу): "Ашкарот наказав впустити нас", той зреагував і пропустив решту пригодників.
Опинившись всередині першого купола, Сильвіо опинився над морем. Перед ним величава вежа Лумінарії попереду. Рухаючись вперед, Сильвіо вткнувся у другу магічну межу над морем.
Завдяки підводному диханню, наданому Юкіо, Сильвіо пірнув і через деякий час знайшов місце цей купол завершується, немовби склянка догори дригом.
Винирнувши по інший бік, видно зовсім іншу Лумінарію. Занепащена, розбита на витаючі сегменти, вежа не видавала ознак минулої величі. Між поверхами вежі — порожнеча: деяких поверхів ніби не існує. Між поверхами ллються грубі водяні потоки.
Добравшись до дверей, видно на них різьбу у формі руки. Постививши долоню у виріз, Сильвіо почув невідомий голос: "Для чого ти тут?"
— Я тут за знаннями, я не хочу ніяк нашкодити ції бібліотеці!
Двері прочинились, за ними портал. Сильвіо стрибнув.
За якийсь час, решта пригодників теж прибули до дверей. Марія просить допомоги Істішії, але, не проваливши рятунковий кидок, тим самим відмовляє в розмові із ним; отримує прочухана від бога. Відсилаючись на волю Ашкарота, решті пригодників також вдалось пройти через магічні двері.
За дверима — перша заля бібліотеки. Біля книжкових полиць нерухоме тіла загиблого драконіда. Із залі ведуть двері до чийогось кабінету, а також пара дверей — старі-бідні двері та дорогі-вишукані. В залі Сильвіо бачить буцімто Юкіо, який до нього звертається. Сильвіо не звертає увагу, попри спроби допельгангера атакувати пригодника, той обшукує кабінет: бачить, що багато книг або не збереглись або взагалі є ілюзорними. Зі стола забирає книгу під назвою "Записи про соулкетчер". Застрибує в портал за бідними дверима.
Приблизно в цей час решта пригодників прибуває до вежі.
Опинившись у другій залі, Сильвіо помічає летючі книги, летючі книжні шафи, а над собою книгу, яка рухається туди ж, куди і пригодник.
На землі декілька загиблих драконідів.
В центрі зали, поміж книжних шаф — стілець. На стільці спиною сидить особа, тримаючи в руках свиток. Підійшовши, Сильвіо бачить, що це Ранрок. Ранрок сміється з Сильвіо, просячи заплатити податки і зрештую нападає на нього.
В той час Юкіо зустрічає двох дітей лізардфолків — Саньочка та Ваньочка, вірячи, що це справжні двоє з Каменю. Ті нападають на Вентомара і Марію. Юкіо відводить їх в іншу кімнату. Там Саньочок і Ваньочок нападають на Юкіо. Йому потім довелось вбити їх обох, разом із Ранроком вогняною кулею.
Ранрок в той час використовує всі закляття, що знає, аби знерухомити, осліпити Сильвіо. Сильвіо втікає через ще один портал. Марія залишається сама разом із Вентомаром, який виявляється несправжнім. Допельгангер Вентомара тягне Марію в іншу кімнату залишаючи кривавий слід.
У інший момент часу в кімнаті з'являються Сильвіо та Юкіо. Сильвіо не нападає на можливого допельгангера, адже Юкіо просто пролітає повз нього до крісла й особи, яку він там побачив. Сильвіо йде, а Юкіо має можливіть роздивитися особу. Там сидів власник вежі - Астеріус Міракель. Він спокійно сидів, пив чай та читав якийсь свиток. Виглядав радісним, допоки його увагу не привертає привітання Юкіо. У наступну мить його вигляд змінюється у більш потворний. Від руки по тілу тягнуться сині лінії. Астеріус кидається на Юкіо з криком, притискає його до стелі, а тоді просто розчиняється.
У наступному залі багато полиць із зіллями. Випивши одну з них, Сильвіо вдалось полікуватись, а також отримати три заряди вогняного подиху.
Його наздоганяє Ранрок. Після одного підпалу подихом, Ранрок втік назад. Сильвіо побіг за ним назад через портал із кімнати з зіллями.
Десь у цей час Вентомар-допельгангер викрав Марію до тієї ж кімнати з зіллями. Сильвіо знову повернувся туди їй допомагати. Марія прив'язана до дерев'яного стовпа. Влив ще одне зілля вогняного подиху в Марію, удвох вдалось вбити Вентомара.
Справжній ж Вентомар стрибнув у портал за вишуканими дверима з першої зали. У тій кімнаті він побачив метилика в скляному резервуарі. Хоч метелик доволі злісно щось промовляв, Вентомар заявив, що ніодна істота не має бути в неволі і розбив скляний резервуар. Метелик трансформував у велетенське створіння. Вентомар обережно вийшов із кімнати.
Вежа висока і до більшості її залів ми не добрались. Спроба підлетіти вище ззовні теж була провальна через магічну межу. До інших залів потрібно добиратись ізсередини.
До звіту Юкіо прикріпив досліджені й відновлені записи книги "Записи про соулкетчер", яку знайшов Сильвіо.