Марселін, Юкіо, Кен'ічі, Абель і Бузько відправились за закликом паладинки на Партіренуан, вирішувати релігійні перипетії та мати шанс знайти селестіала. Взяли 8 моряків, тож дорога зайняла всього три дні. Один з моряків почав торгуватись з Бузьком за рекламу в газеті і дав йому в якості оплати рака. Рак був відпущений до своєї сім'ї.

Марселін на дорогу помолилася, тож пливли без пригод. Під вечір авантюристи вже причалили до порту на Партіренуані, який, на диво, був майже безлюдним. За винятком самотньої постаті на пірсі. Хто це — з першого погляд не вдалося зрозуміти, адже постать була повністю у фіолетовій броні та шоломі. Однак Юкіо зрештою впізнав Джеремайю, і відбулося щасливе воз'єднання чоловіка і дружини.

Також Юкіо помітив плакати, які ніс вітер, з оголошенням про розшук Джеремайї і Кен'ічі.

Довго на пірсі не затрималися, адже зі сторони міста чулися крики, і пригодники вирішили перевірити, що ж там відбувається. Кен'ічі отримав від Джеремайї за те, що їздить на вилазки, і лишився на кораблі.

Біля храму Амберлі зібрався натовп. Вдалося розгледіти момент того, як якась дивна велика коза заколола рогами чоловіка, проте головний служитель храму воскресив його, паралельно проповідуючи про напасті та скажену худобу, виною яким є новостворене паство Панцуріеля, і закликав укріплюватися у вірі до Амберлі.

Оживший чоловік почав бити поклони і читати молитви Амберлі, натовп підтримув звинувачення в сторону Панцуріеля. В той же час Джеремайя завів полеміку з приводу віросповідання зі священнослужителем, а Бузько, шокований смертью кізоньки, побіг до неї оглядати.

Кізонька справді була непроста, адже перед смертью у неї світились роги, а зіниці були вузькими овалами. Бузько відчув, що тварина була піддана якомусь божественному впливу, проте Марселін точно змогла сказати, що то не є втручання когось з відомих їй богів.

Абель пішов на розвідку у місто. Містяни розповіли йому про скажену худобу, яка вже як півроку їм докучає, а також про дивні сни: буцімто лев, якого гнали люди з татуюваннями, втікав до храму Амберлі, і там ховався від них. Юкіо пішов у місто разом з Абелем, і там зайнявся торгівлею, продавши отруту і дві свої лусочки.

Зрештою всі знову зібралися біля храму Амберлі, вирішуючи, як діяти далі. Джеремайя показав свій компас, який вказує на розташування селестіалів, і авантюристи вирішили пошукати селестіальну енергію за допомогою нього. Компас привів назад до порту, потім — у вузьку вуличку біля нього, де розмовляли щурі. В одного з них очі світилися, як фари.

Бузько поговорив зі щуриком, і той пообіцяв за сир показати місце, після якого у нього почали світитись очі. Зрештою, Бузько перетворився у такого ж щурика і ще разом з Блу стрибнув до каналізації за своїм новоспеченим гідом.

Щасливий здобутим сиром щур привів Бузька і Блу до труб, з яких скрапувала мутна червонувати рідина. Зіставивши всі факти, пізніше пригодники зрозуміли, що то кров селестіала. Коли Бузько повернувся, вже всі разом авантюристи повернулися до того місця з трубами, але вже по землі. Опинилися на площі, на якій знайшли люк, і спустилися донизу.

Майже одразу їх зустріли двері з магічним замком. Джеремайя почав в ньому копирсатися, і в цей момент згори донісся гул розлюченого натовпу. З їхніх вигуків стало зрозуміло, що вони рухаються в сторону храму Панцуріеля, щоб його зруйнувати.

Тут розділилися. Марселін, Бузько і Юкіо помчали випереджати натовп, а Джеремайя та Абель лишилися біля дверей.

До храму Панцуріеля трійця дісталася швидше за юрбу. Храм, хоч і був скромним, проте дуже охайним і, насправді, ще не добудованим. Біля нього стояли дві хатинки: одна — робітників, інша — коваля-священослужителя. Пан Сергій радо привітав Марселін та її компанію і розповів, що лев у снах ще згадував острів Лумінарію. У напастях на місто винуватив Амберлі і запевнив, що їхнє маленьке паство аж ніяк не пов'язане з ними.

Тим часом розлючений натовп вже підходив. Марселін стала на захист храму, почала перемовини з людьми і зрештою, за допомогою трюків з громом та вітром (останній створив Бузько) змусила всіх людей боятися. Більшість з них розбіглися в страху, але десять лишилося і прийняли віру в Панцуріеля.

Тим часом Джеремайя та Абель відкрили двері і побачили невеликий Г-подібний коридор. Зазирнувши за кут, помітили того самого головного священослужителя, який кілька годин тому воскресив чоловіка, тож прикрили двері назад і сховалися, поки він проходив. Звернувши увагу на двері, він їх знову закрив і ледве не помітив Джеремайю і Абеля, але Блу відволікла його увагу. Священослужитель відмахнувся від пташки, що вирубило її, і забрав синичку з собою.

Зрештою Джеремайя і Абель нарешті пробралися далі і опинилися в порожньому залі з кількома дверима. Двоє з них були зачинені, одні — ні, але хлопці вирішили почекати підкріплення команди і повернулися.

Закінчивши з храмом, Марселін, Юкіо і Бузько зустрілись з компаньйонами і спустилися назад в каналізацію. Юкіо діспелнув Блу і та розповіла, що прокинулася в кабінеті священослужителя. Навколо було багато релігійних символів, а ще велика книга, в якій було ОТАКО і ОТАКО букв. Священослужитель ставився до пташки незагрозливо, вибачився, що вдарив її, і навіть нагодув. Єдине, що синичка встигла помітити — план каналізації, який і переказала Юкіо.

Бузько вирішив відправитися на розвідку, вже маючи приблизне уявлення, куди йти. Він перетворився в павучка і пішов по кімнатам.

В першій була їжа, тушки тварин, брили льоду і стояли охоронці. В наступній Бузько знайшов того самого селестіального лева (а точніше, сфінкса).

Сфінкс був поранений і тяжко дихав. Вся кімната була облаштована так, щоб забезпечити комфорт тварині. Бузько почав підліковувати сфінкса, перетворившись назад в друїда, і селестіал з ним заговорив.

Загалом, розповів про те, що прийшов в це місце, щоб полікуватися. Також він страждав від того, що його бог — Огра — якому він так палко молився, його не чув. Амберлісти за ним доглядали, тож причин нападати на них зараз не було. Проте також Бузько почув від охоронців із сусідньої кімнати, що вони бояться, що головний священослужитель використовує сфінкса заради своїх корисливих цілей вигнати панцуріелістів з острову.

Сфінкс додав, що відчуває якусь селестіальну енергію на Лумінарії, і що вона мала б відновити його життєві сили. Після цього він знову впав в напівдрімоту, і Бузько повернувся до команди.

На цьому закінчили. На наступний день Марселін ще зачитала проповідь в храмі Панцуріеля і закликала найсміливіших поїхати з нею на Камінь, щоб поширювати віру далі. Погодилося 20 людей, але забрати змогли лише 10. Після цього повернулись додому.