Марселін, Юкіо, Аркей, Вентомар і Бораліус зібралися на розвідку невідомих островів на півночі. До острова, який обрала Марселін, 260 миль, тож вирішили спершу приплисти на Сентрум, заночувати, і вже звідти відправлятися далі. Взяли 2 катамарани і 7 моряків. Приплили в Флантар (за 4 дні) і розділилися:
Марселін взялася продавати свій купон на знижку в бордель 69. Дала оголошення, в провулку біля казино її гопстопнули люди Орвіна (власника борделю), і за результатами угода відбулася разом з пропозицією працевлаштування в 69.
Аркей пішов в бордель і затусив з повією-ельфійкою Амеріною, якій наобіцяв частину свого острову Арфія за 10 ночей з нею. Провів лише одну (як передоплата), бо було важко перевірити, чи той острів справді у його володіннях. Відбувся перший задокументований секс.
Юкіо позалицявся і поляскав по сраці одного з менеджерів (ім'я - Тан). Той цьому потішився і запросив його провести ніч разом, безкоштовно і ще й з панкейками. Відбувся другий задокументований секс.
Вентомар пішов за безкоштовним для нього печивом від коваля і хрумкав його біля казино.
Бораліус пив чай.
Зрештою, відправилися далі. За два дні доплили до острову. На ньому нема пірсу, місцевість - з перемінним ландшафтом, рідкі ліси і з цікавого - велика чорна хмара над частиною острову. Біля берегу стояв на якорі харадський корабель. Ельфи на ньому були налаштовані до нас доволі дружелюбно-нейтрально. Запросили на борт, розпитували, хто ми і що ми. Говорили ми з капітаном Ронду. Бораліус представив нас як подорожніх, у відповідь почав закидувати питаннями про острів і про те, що тут роблять ельфи. Отримав розмите, що це дуже нудний острів з "гавкітливими створіннями", а тусять ельфи тут останні кілька місяців лиш тому, що просто вподобали цю місцину)
Також вони заявили, що можуть у нас щось купити. Юкіо запропонував їм якийсь магічний камінець, вони хотіли обміняли його на аметист, але Юкіо відмовився. Аркей і Бораліус потравили ще анекдотів з ельфами. Юкіо також показав свою карту, щоб підтвердити, що ми просто подорожні, які відмічають острови. Ронду зацікавив Камінь, і про нього він відгукнувся як про "майбутніх союзників" (інсайт 13). Також вони вербували Вентомара до своєї команди)
Далі ми вирішили все таки швартуватись до берегу, і ельфи дуже наполегливо намагалися приставити до нас охорону, мовби для нашої ж безпеки. Отримали нашу чемну відмову. Після цього ми пришвартувались і по стежинкам почали рухатися вглиб острову і натрапили на перших істот-жителів.
Жовті кобольти
Жовті кобольти трошки тупуваті, але простодушні створіння. Вони займалися побудовою оборонної стіни, бо були впевнені, що червоні мають на них напасти. Зацікавилися Юкіо і захотіти перевірити його кров (на смак і нюх), що і зробили - але зрештою, втратили інтерес, бо він їм "не підходив". Також сказали, що тре ходити без взуття. Аркей разом з прорабом Фофо зайнялися покращенням стіни і побудовою вежі.
Кобольти розповіли про трагедію на острові. Що колись, вся сутність кожного їх племені була зосереджена в сімох артефактах, і кожен з кобольтів із задоволенням виконував своє призначення. Однак два роки тому стався Розкол: разом з громом з'явився злодій з бронзовою шкірою, крилами, але без хвоста (припускаємо, драконороджений). Він пробрався до святині, зробивши величезну діру в землі, і викрав, вирвав артефакти - енергетичні сфері, після чого втік (телепортнувся). Три сфери він згубив - зелену, білу і чорну. Ці племена зберегли свою сутність. Всі ж інші - втратили і відділилися одне від одного. Також ми дізналися імена верховних кобольдських магів: Жерар, Дерард і Джеад.
З'явився ще один кобольт, який впізнав Марселін - Фуфуфу (чувак з пригоди на Тетрагольді). Радісно запросив всю команду на весілля Жерара з.. Марселін. Жерар з моменту повернення з Тетрагольду щодесять днів проводив весільну церемонію і чекав на Марселін. До поселення жовтих кобольтів ми так і не зайшли.
Червоні кобольти
Червоних кобольтів після подій на Тетрагольді ніхто не любить і не поважає. Вони харчуються багном, кістками, рештками, камінням (дорогоцінним також) просто, щоб вижити. Один з більш-менш при тямі розповів, що хмара, яка нависає над їх племенем (велика чорна магічна) це справа рук жовтих кобольтів, і саме через цю хмару на землях червоних процвітає холод і голод. Також їм важко без їхнього лідера Тітіті - і ми запевнили, що він живий і до них повернеться. Червоні просять знищити жовтих і це прокляття, щоб нарешті повернутися до нормального життя.
Далі рушили до зелених. По дорозі зустріли чотирьох ельфів в харадських накидках, які несли скриньку з коштовностями. Марселін, Аркей та Юкіо були проти нападу на них, тож ми їх упустили.
Зелені кобольти
Зелені кобольти - це захисники Святині. Святиня знаходиться під великим розлогим деревом на території їх племені і носить назву Стовбур Єдності. До нього нас не пустили, але головний із зелених - Чачача - розповів, що один з коренів стовбура почав сохнути і гнити. Також кобольти згадали ельфів, які приходили качати права, мов видобувайте нам каміння, а ми вам знайдемо артефакти. Ми домовилися, що артефакти знайдемо самі, але очікуємо на гарну винагороду. Із зачіпок нам показали плащ злодія, але він не вирізнявся чимось особливим, окрім багна на нижньому краю. А також головний із головних магів - Дерард - з'ясував, що артефакти знаходяться десь на заході. Більше про це можна дізнатися в білих кобольтів.
Чорні кобольти
Вирішили пошукати сліди ельфів, які несли скриньку. Сліди привели до шахт, на яких працювали чорні кобольти. Головний серед них - Бобобо. Бораліус і Вентомар обманюють кобольдів, що мов ми від харадського корабля, і в ході розмови ми дізнаємося, що чорні не можуть добувати дорогоцінності, бо в печерах завелась якась істота. Ми пообіцяли розібратись за винагороду.
Зрештою файт і перемога. Великого боса ми вбили (двічі). Двоє інших монстрів втекли. Вони виглядали як напівлюди-напівскорпіони. Ми повернулись, взяли винагороду від чорних кобольтів, взяли по камінцю з шахти і поплили додому.