На причалі перед Вкраденим Щастям зібралось п'ятеро авантюристів. Нетьяніс, Валеріан, Вільям та Джеремайя. Спорядившись вони відправились на пошуки Сергія - поставника екзотичних товарів Байди з острова Валінор у Чорному Морі, який вже давно припинив виходити на зв'язок.

Дорогою до острова група зустріла дрейфуючого в морі гуманоїда, що помітивши корабель почав щодуху кликати на допомогу. Піднявши його на борт всі побачили синього драконородженого на ім'я Джейкоб з маленькою пташкою ківі на плечі. Він приєднався до нас у цій пригоді.

Прибувши до острова Нетьяніс попередила, що води і течії біля острова небезпечні і майже нема куди поставити корабель, якщо не знати куди запливати. Тому з настановами Нетьяніс, Джеремайя взявся за штурвал і обережно повів корабель до берега. Безпечно вставши в невеликій природній гавані ми побачили одного куа тоа, який чимось займався на берегу і не зовсім звертав на нас увагу.

Спустившись до берега ми вирішили послати до нього на переговори Валеріана, як представника Блібдулпулп, чиїм народом є куа тоа. Виставивши щит із символом Богині вперед, Валеріан повільно вийшов до нього, піднявши руки і хоч куа тоа хотів накивати п'ятами, як тільки побачив нас, символ на щиті Валеріана переконав його залишитись і спробувати поговорити.

Всіма правдами і неправдами (бо ніхто не розумів його мову) ми затягнули його в воду, де Вільям зміг з ним поговорити. Від нього ми дізнались, що на острові є декілька їхніх поселень, але нещодавно якесь чудовисько почало нападати і знищувати інші села. Розпитавши чи знають вони Сергія ми дізнались, що він та його брати на цьому острові дуже шановані торговці.

Сергій - рибалка і ходить з вудкою, Олег - ходить в солом'яному капелюху і пече смачні пиріжки, а ще є третій брат Ігор, він ходить в капітанській трикутці та є затятим моряком, який піклується про безпеку своїх братів. А живуть вони на північому заході острова в розбитому кораблі.

Ми з цим куа тоа пішли до його поселення, де він показав нас своєму вождю і розказав, що ми послідовники їх Богині (ми не стали їх виправляти). Вождь же в свою чергу, на відміну від всього племені, говорив на ламаній ельфійській. Ми дізнались, що вони іноді торгують з ельфами Прамислу, що живуть на цьому острові (вони дуже дружні до нас).

Нещодавно це плем'я зловило одного ельфа, що був з "харадських", але коли Нетьяніс пішла поглянути на нього, то впізнала свого товариша, якого рекрутувала з Хараду і відправила до Прамислу, жити нове життя. Він розказав, що по прибуттю його відправили в патруль, а потім на їх патруль, що шукав гобліна-втікача (Гам Гама), напало якесь чудовисько саме в момент, коли він відійшов за найближче дерево. Він чкурнув і побіг куди очі гляділи.

Власне вибіг він на це плем'я, яке його зловило і оскільки говір в нього ще був харадський - посадили його в клітку і давай допитувати аж поки ми не прийшли. Загалом ми поторгували з куа тоа, дізнались, що щось знищує села інших племен на острові, відправили цього бідолашного назад до Прамислу, а самі відправились туди, куди спрямував нас товариш Нетьяніс і куа тоа.

По дорозі ми побачили кілька зруйнованих селищ куа тоа, а потім дійшли до викинутого на берег корабля, на якому рибалив Біхолдер Сергій. В ході розмови з ним ми дізнались, що він насправді одночасно і Сергій і Ігор і Олег. В ньому живе декілька особистостей, між якими він міняється, переодягаючи головні убори і атрибутику.

Солом'яний капелюх - Олег, займається пекарством, пече пиріжки з приколами.

Вудка - Сергій, рибалить.

Капітанська трикутка і шабля - Ігор, "захищає" своїх "братів" від небезпек, досвідчений моряк.

В кораблі "Золотий Гусак" Нетьяніс знайшла зв'язаного Гам-Гама і звільнила його. Він стверджував, що Ігор/Сергій/Олег насправді був кимось ще і шукав якийсь скарб, звинувачуючи кожного в тому, що ті хочуть його вкрасти. В тому ж кораблі висить картина з трьома людьми: усміхненим чоловіком в капелюсі, рибалкою з вудкою та піратом. Вони троє тримають на руках біхолдера. Також поряд був щоденник деякого Квенті Піна, що плив разом із цими трьома на Золотому Гусаку та віз з собою якийсь скарб.

Пізніше стало зрозуміло, що скарб, який віз Квенті Пін - був вкрадений у Блібдулпулп, богині глибин. Через крадіжку корабель спіткало горе і команда вирішила викинути все золото свого пасажира, щоб порятуватись, але не встигли і корабель розбився на березі Валінору. З команди вижив лише біхолдер, який поглинув три особистості своїх опікунів та четверту - Квенті Піна. Саме ця четверта особистість тероризувала острів та шукала свій загублений скарб.

Дізнавшись це - ми повернулися в селище куа тоа і розказали про це вождю. В свою чергу вождь розказав нам про священного кита богині Блібдулпулп - Блугулпла. Ми попросили аудієнції в цієї істоти і вождь влаштував нам її. Кит приплив до поселення і ми змогли поговорити з ним. Розпитавши його про Квенті Піна і скарб богині ми дізнались, що за кожним, хто краде в богині, випливає цей кит і поглинає сам факт існування крадія.

Блугулпл мав поглинути Квенті Піна ще давно, але оскільки погляд біхолдера блокує магію - йому кожного разу не вдавалось це зробити. Ми вирішили допомогти Блугулплу та нашим товаришам біхолдеру, тому вирушили до Золотого Гусака і спровокували Квенті Піна проявити себе, після чого почали бійку. З важкістю ми змогли його перемогти і його живе безсвідоме тіло впало на берегу біля корабля.

Кит одразу після цього приплив до нас і висмоктав душу Квенті Піна з біхолдера та вся пам'ять про нього одразу зникла, а ми з відчуттям виконаного обов'язку попрощалися з Олегом, Ігорем та Сергієм і відправились додому, дорогою сповістивши куа тоа, що монстра на острові більше немає.