День був довгим і неспішним. Кафка зайшла до Ерлунда спитати чи не має він сувою магії, яка пов'яже двох істот телепатією, на що він відповів - ні, але його знайомі в Азварії можуть таке мати і краще б вона спитала там. Being situationally unaware (as always), Кафка спитала чи в місті, де драконам поклоняються, візьмуть як плату частину тіла вбитого дракона. Слово за слово Ерлунд змусив Кафку зізнатись в тому, що вона вбила дракона, але вона не змогла відповісти на жодне інше його запитання, тому пішла розпитувати у всіх, хто був на тій ж пригоді.

Так вона зібрала Джейкоба і Валеріана, який подзвонив Джеремайї і назначив зустріч біля Палати Лордів. Взявши з собою ще Нетьяніс, вони пішли до місця зустрічі, після короткої розмови ввели Джеремайю в суть справи після чого той пішов і розповів все про дракона в деталях Ерлунду, той вислухав і сказав, що в місті не варто розказувати, що ми вбили дракона, а щодо частин його тіла він не може бути впевнений. Різні острови - різні культури - різне ставлення.

Зібравшись нарешті на пригоду, Джеремайя, Нетьяніс, Валеріан, Джейкоб і Кафка поплили на Вір'Калас. За всього лише 3 дні вони дістались острова, пришвартувались і знайшли найближчого стража з яким зав'язали діалог. В ході розмови розпитали багато всього, включно з важливою інформацією про те, що солдат, померлий на півночі*-(на півдні) острова не зміг бути воскрешеним, що було неймовірно дивно і лякаюче. Скоріш за все зона дії Соулкетчера виросла настільки, що покриває вже західну частину Азварії, а разом з цим, є підстави вважати, що і Хараду теж. А ще скоро дійде до Каменя.

Загалом дуже позитивний страж заодно порадив нам сховати Джейкоба, бо той був драконородженим і що нам загалом пощастило, що зі ста жителів Азварії, які ненавидять драконороджених, нам попався саме той один, який спочатку питає, а потім говорить і лише після цього дістає зброю. Пояснили йому, що Джейкоб взагалі-то не з тих драконороджених, що були вирощені в ненависті до Азварії і he's lowkey chill like that.
*(там було навпаки, що зі ста драконородежних може бути 1 нормальний і ніхто не буде гратись чи попався Азварії саме той 1 нормальний)

Перетворившись в кота, Джейкоб заліз на Валеріана і ми розділились. Кафка з Джеремайєю пішли до місцевого храму, а Валеріан, Нетьяніс та Джейкоб пішли до однієї з таверн, поговорити з контингентом та барменом.

В церкві Джеремайя відсидів службу, запам'ятовуючи молитви Ашкаротців та коли всі возносили йому своє полум'я, невміло намагався відправити кульку світла до статуї. Це помітила драконідська родина, що сиділа поруч і вони допомогли йому створити вогонь, який той забарвив в свій колір і відправив до статуї Ашкароту.

Кафка ж просто дочекалась кінця служби і підійшла до контакта Ерлунда - Оразкан Ір-Талона, поговорити про свиток Telepatic Bond. Оскільки в неї не було як його купити - вона запропонувала якось допомогти йому, на що той погодився. Він розказав, що це місто і до приходу Азварії повірило в Ашкарота, величало драконів і т.д. Але версій історії цього міста так багато, що й не дізнаєшся справжню. Принаймні, якщо ти драконід і азварієць, тоді тобі просто згодують ту версію, яку ти хочеш почути. Саме тому він і попросив Кафку дізнатись про те, що було з містом до приходу Азварії, а в нагороду отримати свиток, який вона хотіла.

Валеріан ж в таверні дізнався, що останнім часом багато дівчат почали ходити до гір, збирати якісь дивні квіти, а повертаючись дуже втомленими описували, що дуже смутно пам'ятають, що там відбувалось, тільки те, що вони хотіли збирати якісь сині квіти і робили це незважаючи на втому, а далі все було туманним. А ще бармен дуже весело дойобував Джейкоба, таки сприйнявши його за магічного кота, але ми це упустимо, бо хоч це і весело, але не дуже інформативно.

Загалом ці дивні події здались нам схожими на діяння Ґвілінет, тому ми вирушили в дорогу до гір, знайти відповіді і рішення цьому питанню. Відійшовши від міста, поговоривши з тваринами (якою здебільшого був Джейкоб) та пронавігувавшись через ліси і гори, ми вийшли на слід дивних синіх квітів, які Валеріан ідентифікував як Холодноцвіт. Пройшовши слідом з квітів ми вийшли на гору, де була гірська стіна з малюнком Їнь та Ян (тільки без крапочок). Ґвілінет сказала нам його активувати і знущалась, поки ми намагались зрозуміти як. Біля того малюнку ми промучились з пів години, намагаючись зрозуміти що і як нам треба зробити, поки не виявилось, що туди треба влити фейську магію.

Після того, як ми влили цю магію прокинувся Мімір. Земля тріснула, гори почали рухатись, після чого з землі і каменю постав ТИТАН. Він рикнув і на ламаному Сільвані пробурчав, що тричі за останнє століття його вже розбудили і на цей раз він дуже розізлився і збирається знести всіх, хто не дає йому відпочити, відправившись до міста.

Всі ми різко спохватились. Джеремайя намагався переконати Міміра, що нас надурили і ми не хотіли його будити, на що Мімір трішки заспокоївся, але сказав, що не має значення знали чи ні - головне, що зробили і тепер треба розплачуватись. Валеріан намагався начаклувати Sleep - нуль ефекту. Джейкоб трохи розгубився, Кафка питала Міміра яким був його світ, коли той ліг спати. Мімір розказав, що ще до того, як він заснув, сатири бігали і танцювали граючи музику по його лісах, німфи купались в його озерах, а коатлі літали над ним, даруючи йому спокій та гармонію. І НЕ БУДИЛИ ЙОГО!

Нетьяніс пустилась в танець зі своїм мечем, Джеремайя літав привертаючи увагу Міміра та вмовляючи його обдумати своє рішення, Джейкоб формував водоспади в яких Кафка плескалась та сміялась немов німфа, що дуже заспокоювало Міміра. Валеріан намагався ритмічно пританцьовувати, але Міміру дуже не сподобалась наявність в нього металевої броні. Дійшовши до міста, Мімір почав трощити його і знищив його на 5/8, зрештою заспокоївшись.

В цей момент з неба почав падати сніг, який несподівано застиг в повітрі, коли з'явилась Ґвілінет. Вона спитала де їй дістати силу для своєї Матері, на що Мімір сказав "Шукай не двері чи браму, шукай те місце де нема звуку найбільше"

"Вхід під містом відкривається 3-ма речима:
1: Кров'ю того, кого врятувало крило
2: Іменем тим, яке це місто забуло
3: І тою самою тишею посеред бурі"

А Ґвілінет шукає силу для своєї нової фейської Матері, щоб відкрити їй вхід в наш план з Фейвайлду (allegedly)

Після цього ми ще поговорили з Міміром, вклали його спатки і допомогли чим змогли вижившим людям, після чого поїхали додому.